ОБЛІК ІННОВАЦІЙНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ВЛАСНОСТІ

Анотація

Чинна модель визнання та обліку досліджень підприємства як нематеріальних активів повністю виключає можливість включення витрат на дослідження до складу вартості нематеріальних активів та уможливлює капіталізацію розробок лише за умови повної відповідності шести критеріям, визначеним МСФЗ 38. Її можна назвати умовно консервативною, оскільки вона значною мірою обмежує, однак частково дозволяє визнавати внутрішньостворені в результаті інноваційної діяльності підприємства нематеріальні активи при виконанні визначених умов. В статті проаналізовано причини необхідності розвитку системи обліку технологічних нематеріальних активів підприємства. Обґрунтовано доцільність удосконалення порядку визнання та обліку нематеріальних активів виходячи зі специфіки їх використання на підприємстві. Розглянуто історичні аспекти створення стандартів для обліку інвестиційної нерухомості. Виявлено причини відокремлення інвестиційної нерухомості в системі обліку як окремого облікового об’єкта. Обґрунтовано доцільність відокремлення інноваційної інвестиційної власності як окремого об’єкта обліку зі складу нематеріальних активів підприємства. Ідентифіковано обмеження, що вирізняють інноваційну інвестиційну власність у складі нематеріальних активів. Виділено та проаналізовано три види нематеріальних активів, що виникли в результаті здійснення інноваційної діяльності. Виділено та проаналізовано два види підприємств, які можуть обліковувати інноваційну інвестиційну власність. Обґрунтовано доцільність оцінки інноваційної інвестиційної власності в системі обліку за справедливою вартістю.
Ключові слова: нематеріальні активи, інноваційна нерухомість, інноваційна інвестиційна власність, економіка знань.