DOI: https://doi.org/10.24144/2409-6857.2017.49.182-188

ДЕМІФОЛОГІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ ТУРИСТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ – ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ЕКСКУРСІЙНОЇ РОБОТИ

Петро Петрович Гаврилко, Мирон Іванович Тімко

Анотація


У статті наголошується на необхідності прискореного розвитку туристичної галузі регіону Верхнього Потисся Закарпатської області, який має значний туристично-рекреаційний потенціал та зручне географічне розташування. Робиться невеличкий екскурс у передісторію розвитку галузі, підкреслюється, що деякі туристичні об’єкти отримали визнання ЮНЕСКО. Наукове дослідження регіону Верхнього Потисся потрібно продовжити і надалі у міжнародній співпраці, а результати мали б ґрунтовно підтвердити «європейськість» його розвитку у руслі тренду світової історії. Необхідно нагально очистити туристичні атракції від нашарувань історичних міфів та ідеологій, які мають місце, на жаль, не тільки в численних краєзнавчих публікаціях з претензією на історичність, але і у деяких новітніх навчальних посібниках для студентів вузів.

Ключові слова


деміфологізація; кластер; Верхнє Потисся; замки; сакральні будови; туристичні атракції; туристично-рекреаційний потенціал.

Повний текст:

PDF

Посилання


Golubets M.A. i dr. (1988). Ukrainskie Karpaty. Priroda. [The Ukrainian Carpathians. Nature] Kiev: «Naukova dumka» [in Russian].

Zavadyak M. i dr. (2012). Balneologicheskie kurorty Zakarpatskoy oblasti. Uzhgorod: Poligraftsentr «Lira». [Balneological resorts of Transcarpathian region]. [in Russian].

Gesta Hungarorum. (2005). Litopis Anonimusa pro diyannya ugortsiv pid chas poshukiv i vidnaydennya Batkivshchini. Pereklad z latinskoyi K. Naypavera. Chronicle of Anonymous on the actions of the Hungarians in the search for and discovering the Motherland].[ Uzhgorod: «Karpati» [in Ukrainian].

Serednovichni tserkvi vid Tisi do Karpat. [Medieval churches from Tisza to the Carpathians]. (2013). Redaktor T.Kollar t.II. Niredgaza. [in Hungary].

Pop I., Pop D. (1971).V gorah i dolinah Zakarpatya. [In the mountains and valleys of Transcarpathia].M.: Iz-vo «Isskustvo» [in Russian].

Pop Dm., Pop I. (2002). Zamki Podkarpatskoy Rusi. [Castles of Pidkarpatska Rus]. Uzhgorod [in Russian].

Pop I. (2001). Entsiklopediya Podkarpatskoy Rusi. [Encyclopedia of Pidkarpatska Rus]. Uzhgorod: Iz-vo V. Padyaka [in Russian].

Entsiklopediya Zakarpattya. [Encyclopedia of Transcarpathia] (2007). Pid red. V. Bedya. Uzhgorod: V-vo «Grazhda [in Ukrainian].

Sirohman M.V. (2000). Tserkvi Ukrayini. Zakarpattya. Lviv: «Ms» [Church of Ukraine. Transcarpathia. Lviv]. [in Ukrainian].

Sirohman M.V. (2008). 55 derev'yanih hramiv Zakarpattya. [55 wooden temples of Transcarpathia]. K.: Granit [in Ukrainian].

Dzembas O.V. (2013). Nevitskiy zamok. [Nevitsky Castle]. Uzhgorod: V-vo TIMPANI [in Ukrainian].

Prohnenko I.A. ta in. (2016). Korolivskiy zamok Nyalab. Visnik in.-tu arheologiyi Lviv. [The Royal Castle of Nyalab]. u-tu, Vip. 11. S.123-154 [in Ukrainian].

Kotigoroshko V.G. Verhne Potissya v davninu. [The upper Potissa in the old days] [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http/twirpx.com/file/ 1897556 [in Ukrainian].

Magochiy P.R. (2016). Mifi ta stereotipi v istoriyi Karpatskoyi Rusi [Myths and Stereotypes in the History of Carpathian Russia] // in. Studium sarpato-ruthenorum.Pryashiv [in Poland].

Filippov O. (2011). 40 mifiv pro Mukachevo. [40 myths about Mukachevo].Uzhgorod: «Lira» [in Ukrainian].

Gavrilko P.P. (2016). Regionalni sanatorno-kurortni klasteri: osnovni oznaki ta printsipi formuvannya. [Regional sanatorium and spa clusters: the main features and principles of formation].V: NV Uzhgorodskogo u-tu, Seriya «Ekonomika». Vipusk 1(47). T.2. – Uzhgorod [in Ukrainian].

Prohnenko I.A. (2002). Dakiyski gorodishcha I st. do n.e. – pochatku II st. n.e. [Dacia township and art in the 1st century B.C.]. V: NV UzhNU. Seriya «Istoriya». Vip. 6. Uzhgorod [in Ukrainian].

Pustynnikova I.S., & Bespalova N. (2010). Srednevekovye zamki Evropy. [Medieval castles in Europe].Yu. Harkov: Mikko-Servis [in Russian].

Balaguri E.A. & Penyak S.I. (1976). Zakarpattya – zemlya slov’yanska Uzhgorod: «Karpati». [Transcarpathia is a Slavic land]. [in Ukrainian].

Kotigoroshko V.G. (1995). Frakiytsy Verhnego Potisya. [Thracians of Upper Potissa]. Uzhgorod [in Russian].

Legotskiy T. (1997). Istorichni koloski. Viznachni pam’yatki prirodi ta istoriyi. [Historical spangles. Attractions of nature and history]. Uporyadnik ta perekladach Y Kobal. Uzhgorod: «Karpati» [in Ukrainian].

Luksha O.V., Luksha E.O., Shandor F.F.& Koval O.D. (2009). Zberezhennya i vikoristannya istorichnih zamkiv i zamkovih kompleksiv Zakarpattya: kontseptsiya Uzhgorod. [Preservation and use of historical castles and castle complexes of Transcarpathia: the concept]. [in Ukrainian].

Mazurok O.S. (2004). «… Istoriyu ugro-rusiv, yakshcho brati do uvagi vimogi suchasnoyi istoriografiyi, shche dosi ne napisano…». ["... The history of the Ugro-Rus, if to take into account the requirements of modern historiography, has not been written yet..."]. Uzhgorod: Mistetska liniya [in Ukrainian].

Mazurok O.S. (2010). Orest Sabov ta yogo kniga pro ugorskih rusiniv. [Orest Sabov and his book about Hungarian Rusyns]. Uzhgorod: Karpatska vezha [in Ukrainian].

Szabó Julia. (1985). Die Malerei des XIX. Jahrhunderts in Ungarn. Verlag «Corvina». [The painting of XIX century in Hungary. Publisher «Corvina»]. [in Germany].

Pap S. (2001). Istoriya Zakarpattya. T.I-III. [History of Transcarpathia. V.I-III]. Iv.-Frankivsk: V-vo «Nova zorya» [in Ukrainian].

Pavlenko G.V. (1995). Nimtsi na Zakarpatti. [The Germans in Transcarpathia]/ Uzhgorod: «Karpati» [in Ukrainian].

Korolevskiy zamok Nyalab. [The Royal Castle of Nyalab]. [Elektronna versiya]. Tochka dostupu: https://uk.wikipedia.org/wiki/ zamok Nyalab

Semenyuk N.N. (Ed.) (1982). Istoriya gorodov i sel Ukrainskoy SSR. Zakarpatskaya oblast. [History of cities and villages of the Ukrainian SSR. Transcarpathian Region].Pod red. Semenyuka N.N.K.: [in Russian].

Pustinnikova I.S. (2008). Zakarpattya turistichne. Putivnik po regionu. [Transcarpathia is a tourist destination. Guide to the region]. Harkiv: Bibleks [in Ukrainian].