Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка»

РОЗВИТОК АГРАРНОГО СЕКТОРУ СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА МІСЦЕ УКРАЇНИ В СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІНАХ

2025-04-30T11:15:35+03:00

У статті розгдянуто дослідження трансформації аграрного сектору України в сучасній економіці. З
розвитком технологій і зростанням потреби в продуктах харчування аграрний сектор зазнав значних
змін. Зокрема, сільське господарство стало більш індустріалізованим, з використанням новітніх
технологій, таких як автоматизація, генетичні модифікації рослин, точне землеробство та розвиток
агробізнесу. Аграрний сектор включає виробництво сільськогосподарських культур, тваринництво,
лісове господарство, рибальство та інші галузі, що забезпечують продовольчу безпеку. Зростаюче
населення планети ставить нові вимоги до виробництва продуктів харчування. Попри тяжкі наслідки
війни для аграрного сектора, є кілька важливих факторів, які можуть сприяти відновленню та розвитку
цієї галузі в майбутньому. Знадобиться значна реконструкція інфраструктури – від
сільськогосподарських угідь до транспортних шляхів та портів. Відновлення портової інфраструктури
дасть змогу відновити експорт і забезпечити стабільність в аграрному секторі. Необхідність
впровадження новітніх технологій в аграрне виробництво, зокрема в агрономії та логістиці.
Використання дронів, автоматизації процесів обробки землі та точного землеробства може значно
підвищити ефективність виробництва.

ІННОВАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРОСЕКТОРА УКРАЇНИ

2025-04-30T11:43:32+03:00

даній статті проаналізовано застосування технологій штучного інтелекту в агропромисловому
виробництві України. Наведено пріоритетні напрямки, де ШІ може мати найбільший вплив на
модернізацію аграрної галузі, зокрема, в автоматизації процесів, прогнозуванні врожайності,
моніторингу стану полів та боротьбі з шкідниками. Виокремлено чинники, що гальмують впровадження
штучного інтелекту в аграрному секторі України. Продемонстровано можливості імплементації ШІ у
розрізі етапів агропромислового виробництва. Наведено конкретні інструменти, такі як Agro-GPT та
AgriGPT, що використовуються для допомоги фермерам у процесі прийняття рішень. Сформовано
рекомендації щодо покращення ефективності використання ШІ в аграрній сфері України.

ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ЯК ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: ДУАЛІЗМ АБО ІНТЕГРОВАНИЙ МОНІЗМ

2025-05-05T12:59:18+03:00

Стаття присвячена методологічному обґрунтуванню моністичного підходу до людського потенціалу
та інноваційної активності як стратегічних факторів розвитку економічної системи. Вказані фактори
діють паралельно, при їх загальній стратегічній спрямованості вони посилюють один одного,
забезпечуючи ефект синергії. А це дозволяє скоротити ресурси й досягти заданого результату з
найменшими витратами. Виділені основні функції, котрі виконує людський потенціал та інноваційна
активність, що дозволило запропонувати визначати симбіоз інноваційної активності та людського
фактора як інтегрованого моністичного чинника

ЕВОЛЮЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО ІНВЕСТУВАННЯ І ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ФОНДОВОГО РИНКУ: ВЗАЄМОВПЛИВ І ТРАНСФОРМАЦІЇ

2025-05-07T16:30:23+03:00

Стаття присвячена дослідженню еволюції колективного інвестування та демократизації фондового
ринку під впливом технологічних інновацій. Розглядаються поширені моделі об’єднання капіталу та
сучасні технологічні рішення призначені для індивідуальних інвесторів. Аналізуються переваги, ризики
та трансформаційний вплив цих чинників на інвестиційну екосистему

НОВІ ВИКЛИКИ ЩОДО ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ТА НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

2025-05-07T22:45:42+03:00

Introduction. Rapid qualitative and quantitative changes in
the global economy, particularly the development of financial
technologies (FinTech) and the intensification of international
regulatory standards (such as Basel III and FATF), compel domestic banks to adapt their financial security strategies to new
innovative challenges.
The study of information-analytical and regulatory support
for the financial security of banking institutions is especially
relevant in the current context of Russia‘s three-year military
aggression against Ukraine. The level of financial security
directly influences the overall stability of Ukraine‘s financial
system, investor confidence, and the effectiveness of Ukraine‘s
gradual post-war economic recovery.
The purpose of this article is to substantiate the theoretical
foundations, methodological approaches, and practical
mechanisms for ensuring the financial security of banking
institutions, with a particular focus on information-analytical
and regulatory support in response to contemporary innovative
challenges.
Methods. The research methodology includes analysis and
synthesis, modeling, comparison, generalization, as well as
logical and systematic approaches.
Results. This article is dedicated to the study of
information-analytical support for the financial security of
banking institutions. It evaluates regulatory frameworks
governing financial security in the banking sector and analyzes
financial security management mechanisms in modern economic
conditions. Furthermore, practical recommendations are
proposed to enhance the level of financial security in banking
institutions.
Conclusions. Information-analytical support for the
financial security of banking institutions is a key factor in
effective risk management. The use of modern technologies (Big
Data, AI, blockchain), stress testing, and analytical systems
enables banks to respond promptly to threats and strengthen
financial stability. Real-world examples from global financial
institutions demonstrate the effectiveness of the analyzed
approaches and highlight the necessity of their active
implementation in modern domestic banks.
Financial security in the banking sector is a crucial element
of economic stability, regulated by both national and
international legal frameworks. Compliance with relevant
standards and regulations ensures the resilience of banking
institutions and prevents financial crises in the future.
Regulatory oversight of financial security in the banking
sector plays a vital role in ensuring economic stability.
Enhancing the legislative framework in accordance with
international standards will help mitigate risks and improve the
resilience of Ukraine‘s banking system.
The key directions for ensuring financial security in banking
include crisis management, which serves as the foundation for
prompt responses to market instability and risk mitigation,
allowing banks to adjust their strategies in a timely manner;
digital technologies, which enhance the efficiency of control
mechanisms, accelerate data analysis, and reduce human error,
positively impacting the overall security of banking institutions;
and state regulation, along with the active role of the National
Bank of Ukraine, which ensures the creation of a stable
environment for the banking sector through continuous
oversight and adaptation of regulatory frameworks to address
modern economic challenges.
Future research in this area should focus on studying realworld
practices of global financial institutions and adapting the
best approaches to the activities of domestic banking
institutions.

ОФШОРИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ТРАНСФЕРТНОМУ ЦІНОУТВОРЕННІ

2025-05-07T22:58:11+03:00

У статті досліджено причини виникнення та становлення офшорних юрисдикцій як одного з
інструментів податкового планування. Розглянуто особливості застосування офшорних зон та
низькоподаткових юрисдикцій як інструменту міжнародного податкового планування. Проаналізовано
заходи міжнародних організацій та України направлені на «деофшоризацію» фінансово-господарських
відносин. Досліджено зміни, що відбулися при застосуванні в контрольованих операціях з метою
трансфертного ціноутворення нерезидентів, зареєстрованих в офшорних та низькоподаткових
юрисдикціях, в останні роки. Акцентовано увагу на те, що попри складність регулювання
трансфертного ціноутворення, його механізми залишається дієвим заходом направленим на мінімізацію
податкових наслідків застосування офшорів.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ ПІСЛЯ ВІЙСЬКОВИХ КОНФЛІКТІВ: СВІТОВИЙ ДОСВІД І ПЕРСПКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

2025-05-07T23:14:07+03:00

У статті розглядаються інвестиційні підходи до відновлення економіки після військових конфліктів на
основі світового досвіду. Проаналізовано ключові фактори, які впливають на ефективність відновлення,
зокрема інвестиційні стратегії, фінансування відновлювальних програм, а також роль міжнародної
допомоги та приватних інвестицій. Досліджено успішні приклади з різних країн, що зазнали військових
конфліктів, і виокремлено аспекти, які можуть бути корисними для України в умовах післявоєнного
відновлення. Автори визначають основні перспективи для застосування інвестиційних моделей в
українському контексті, акцентуючи увагу на важливості стратегічного планування та інвестиційної
привабливості в умовах кризової економіки

ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ І ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІЛЕЙ В СИСТЕМУ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

2025-05-07T23:24:12+03:00

Статтю присвячено недостатньо дослідженій проблемі трансформації фінансового менеджменту
підприємств, що необхідно для реалізації стратегії сталого розвитку. Метою дослідження є розробка
методологічної основи інтеграції екологічних і соціальних цілей у корпоративне фінансове управління. У
роботі проаналізовано ESG рейтинги українських суб’єктів господарювання та виявлено основні недоліки їх
діяльності в контексті проблематики сталого розвитку. Обґрунтовано принципи формування системи
фінансового менеджменту підприємств, що відповідає задачам забезпечення збалансованості їх
стратегічних цілей. У результаті дослідження визначено взаємопов’язані специфічні функції сталого
менеджменту, та розроблено механізм їх системної інтеграції у складові корпоративного фінансового
управління.

ОЦІНКА СПРОМОЖНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ВИДУ КРИПТОВАЛЮТИ Е-ГРИВНІ

2025-05-07T23:44:47+03:00

В статті проведено аналіз спроможності банківської системи України до емісії і обслуговування обігу
цифрової валюти «е-гривня» у відповідності до проекту НБУ через призму додаткового боргового
навантаження. Оцінка базувалася на зіставленні обґрунтованого обсягу емісії е-гривні як урядових
видатків, котрі відповідають філософії даної цифрової валюти, з пасивом балансів НБУ та комерційних
банків (згідно централізованої та децентралізованої моделей емісії та обігу відповідно). Здійснені
розрахунки дозволяють констатувати недостатню емісійну спроможність обох моделей через
зростання загроз фінансової стійкості банківської системи. Проект запровадження «е-гривні»
залишається не повною мірою опрацьованим з позиції повноти та завершеності уявлення про взаємодію
учасників платіжних операцій з використанням «е-гривні».

АГРОТУРИЗМ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ

2025-05-07T09:30:49+03:00

У статті проведено економічний аналіз сучасного стану агротуризму в Україні, який розглядається як
важливий напрямок для підтримки економічного зростання сільських територій та забезпечення
стабільного джерела доходів для місцевого населення. В умовах глобальних викликів, включаючи наслідки
повномасштабної війни, агротуризм стає перспективним інструментом для економічного відновлення, а
також підвищення рівня зайнятості в сільській місцевості. Дослідження показує, що, незважаючи на
великий потенціал агротуризму, сектор стикається з низкою економічних, правових та інфраструктурних
бар’єрів, які гальмують його розвиток. Аналіз наукових джерел свідчить про необхідність фінансової
підтримки та поліпшення доступу до кредитування для фермерських господарств, що прагнуть займатися
агротуризмом. Важливою складовою також є розвиток інфраструктури: у багатьох регіонах країни
відсутня належна транспортна та туристична інфраструктура, що обмежує доступність сільських
територій для відвідувачів. Іншою проблемою є недостатня правова регламентація агротуристичної
діяльності, що ускладнює юридичні та адміністративні процедури для малого бізнесу.
Окреслено заходи для подолання зазначених проблем, зокрема: забезпечення фінансової підтримки для
фермерів, які займаються агротуризмом, розвиток комплексної маркетингової стратегії для підвищення
обізнаності про агротуристичні можливості України, а також прийняття спеціального законодавства для
спрощення правових аспектів. Такий підхід сприятиме зростанню агротуризму, забезпечить стабільний
потік відвідувачів і стане ефективним інструментом для відновлення економіки в постраждалих регіонах
України.

ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ЗАСАДАХ ДЬЮ ДІЛІДЖЕНС

2025-05-07T09:59:25+03:00

У статті досліджена сутність поняття та складових процедури «дью ділідженс». Розглянуто основні
види дью ділідженс та тенденції світового ринку злиття та поглинання останніх років. Окреслено
наслідки та вплив воєнних дій для підприємництва та економіки України. Наведена динаміка ринку
злиття та поглинання компаній в Україні. Досліджений «ефект» соціального підприємництва – як
активної громадської позиції та підприємницької ініціативи в Україні в останні роки. Досліджені
ключові аспекти значення соціального підприємництва у післявоєнній відбудові вітчизняної економіки.
Систематизовано основні види діяльності соціальних підприємств у воєнні роки.
Визначено роль процедури дью ділідженс у процесі злиття і поглинання соціального бізнесу, залучення
інвестицій та отримання грантів в процесі його діяльності в Україні

HR-ЕКОНОМІКА: МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ

2025-05-07T16:13:33+03:00

Стаття містить результати вирішення мети – обґрунтування доцільності визначення методологічних
засад економіки людських ресурсів. Виділені закони, котрі діють, як в економіці в цілому, так й в межах
HR економіки, окреслені імперативи та функції HR економіки. Запропоноване категоріальне визначення
HR економіки, котре розкриває зміст, закони, імперативи, функції та цілі економіки трудових ресурсів

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

2025-05-07T16:22:46+03:00

У статті досліджено роль штучного інтелекту в управлінні підприємствами електронної комерції.
Розглянуто сутність поняття штучний інтелект та його ключові аспекти. З’ясовано, що штучний
інтелект найчастіше використовується в управлінні маркетингом і продажами підприємствами
електронної комерції. Проаналізовано використання штучного інтелекту в управлінні підприємствами
електронної комерції в контексті функціональних підсистем, а саме з точки зору стратегічного та
поточного управління, управління персоналом та маркетингом. З'ясовано, що роль штучного інтелекту
в стратегічному управлінні підприємствами електронної комерції полягає у сприянні формуванню їхньої
довгострокової стратегії. Наведено ряд сучасних інструментів, побудованих на основі штучного
інтелекту, які використовуються при управлінні персоналом підприємства електронної комерції.
Визначено основні виклики впровадження штучного інтелекту в управлінні підприємствами електронної
комерції.

УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ РОЗВИТКОМ ЯК ФАКТОРОМ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА ЗАСАДАХ ЕФЕКТИВНОСТІ

2025-05-05T13:21:50+03:00

Проведена ідентифікації чинників, що впливають на підвищення ефективності використання людського
потенціалу Закарпатської області, тобто: наявність латентних чинників, ефект синергії негативних
факторів, некоректна інтерпретація, помилки моделювання системи факторів. Запропоновано
застосовувати декомпозицією факторів як інструмент, котрий дозволяє поділити складний чинник й
представити його як симфонічний, узгоджений та ієрархічно організований акорд факторів більш
вузького, більш конкретного та менш складного практичного звучання, що сприятиме спрощенню
сприйняття мети розвитку, реалізації якої слугує факторна система, та формуванню системи
управлінських рішень з її досягнення.

РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ЕКОТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

2025-05-05T14:10:08+03:00

У статті досліджено регіональні аспекти розвитку екотуристичної інфратсруктури в межах сільських
територій. Узагальнено складові елементи екотуристичної інфраструктури сільських територій, що
охоплюють екотуристичні готелі, бази та об’єкти, туристичні маршрути, культурно-історичні об’єкти,
послуги гідів та екскурсоводів, транспортна інфраструктура, інформаційно-освітні центри,
сільськогосподарські підприємства та господарства, місцеві продукти та ремесла. Розглянуто особливості
регіонального розвитку туристичної сфери Закарпаття, що стосуються її зорієнтованості на залучення і
використання природного й історико-культурного потенціалу в його межах. Серед пріоритетних напрямів
можна виокремити екотуризм з відвідування національних парків і природних заповідників, культурний та
гастрономічний туризм, активний відпочинок, велотури, кінні прогулянки, рафтинг, зимові види спорту,
оздоровчий туризм. Виявлено основні перешкоди, що гальмують процес розвитку екотуризму у сільській
місцевості регіону. Подано пропозиції щодо удосконалення розвитку екотуристичної сфери сільських
територій з метою підвищення їх туристичної привабливості.

СТРУКТУРНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ: КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ

2025-05-05T15:43:17+03:00

У статті розглядаються кількісні методи аналізу структурної трансформації економіки регіону з метою
виявлення просторових і часових закономірностей таких змін. Основна увага зосереджена на використанні
економіко-математичних методів, зокрема індексного аналізу, економетричного моделювання, аналізу
міжгалузевого балансу, кластерного аналізу та методів аналізу часових рядів. Виділено переваги і недоліки
кількісних методів оцінювання структурної трансформації регіону. Наголошується на важливості
комплексного підходу, який дозволяє не лише фіксувати структурні зміни, але й визначати їхні причини та
можливі наслідки.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНУ

2025-05-05T16:16:58+03:00

У статті окреслено перспективи розвитку активізації процесу менеджменту аграрного
господарювання на регіональному рівні. Обґрунтовано вагому роль розвитку процесів цифровізації та
впровадження інновацій у провідні галузі економіки та повсякденне життя людей. Актуальність
дослідження стосується акцентуванням уваги щодо доцільності впровадження інформаційно-
комунікаційних технологій, оскільки процеси цифровізації є ключовою основою забезпечення успішного
функціонування сільськогосподарських підприємств, ведення аграрного бізнесу незалежно від того на
якому рівні, зокрема національному чи регіональному здійснюється їх діяльність. Виявлено факторні
особливості діджиталізації аграрного бізнесу, що стосуються рівня розвитку інфраструктури,
кліматичних умов, економічного рівня розвитку регіону, навчання та підготовки кадрів. Досліджено
регіональні особливості впровадження цифрових технологій у сфері сільського господарства аграрного
господарювання, зокрема Закарпатської області, де є кілька типів агропідприємств, які активно
впроваджують цифрові технології та інновації для підвищення ефективності та продуктивності.

ЦИФРОВІ ВПРОВАДЖЕННЯ В МЕЖАХ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД РЕГІОНУ

2025-05-06T15:47:47+03:00

У статті окреслено інноваційні аспекти забезпечення територіального розвитку обґрунтованого
крізь призму активізації цифрових впроваджень і трансформаційних змін. Обґрунтовано роль
сільських територіальних громад стосовно забезпечення збалансованого сільського розвитку в умовах
цифровізації. Прикладною дієвістю зумовлюються процеси формування локальних об’єктів з
формування інформаційно-аналітичних центрів, зокрема створення інклюзивних ресурсних центрів на
базі яких впроваджуються цифрові освітні технології з набуття освітніх знань дітей з особливими
потребами, що мають змогу навчатися у звичайних навчально-виховних закладах в межах
функціонування сільських територіальних громад. Актуальності набуває формування ефективної
системи регіонального менеджменту сільського розвитку у процесі цифрових впроваджень в межах
локальних об’єктів, що розглянуто на прикладі окремої об’єднаної територіальної громади (ТГ),
зокрема Холмківська ТГ, Ужгородського району, Закарпатської області. Акцентовано увагу на
необхідності підготовки кваліфікованих фахівців для роботи з цифровими методиками, що
потребують сертифікованих користувачів.

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК БРЕНДУ У СФЕРІ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

2025-05-06T16:17:06+03:00

Акцентовано увагу на необхідності побудови сильного бренду, який матиме впізнаваність для подальшої
його індентифікації споживачем, що сприяє закріпленню певного товару чи продукції на ринку,
підвищуючи при цьому рівень довіри користувачів. Актуальністю зумовлюються обґрунтовані
особливості формування і розвитку бренду у сфері аграрного бізнесу на регіональному зрізі.
Виокремлено особливості формування брендингу на вітчизняному аграрному ринку, де серед
пріоритетних є необхідність посилення впізнаваності українських брендів, підвищення довіри
споживачів щодо якості й екологічності продовольчої продукції, врахування національних і регіональних
властивостей, автентичності й унікальності території. Подано регіональні особливості сформованих
брендів у різних сферах діяльності з окресленням локальних об’єктів

БРЕНД-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ РЕГІОНУ

2025-05-07T08:45:50+03:00

У статті розглянуто особливості задіяння бренд-менеджменту як вагомого інструменту у
забезпеченні розвитку сільського туризму на регіональному рівні. Обґрунтовано роль сільського туризму
як популярного відпочинкового виду туризму сконцентрованого на сільських територіях. Окреслено
властивості сільського туризму, які охоплюють, зокрема поєднання автентичності та культурної
спадщини, екологічне спрямування, інфраструктурне забезпечення з надання туристичних послуг,
джерело доходу, оригінальна освітня складова. Акцентовано увагу на основних аспектах бренд-
менеджменту сільського туризму, зокрема ідентифікації унікальних характеристик, розроблення
стратегії бренду, візуальній ідентичності, партнерстві й співпраці, зворотності зв’язку й адаптації.
Виявлено основні напрями та потенційні можливості для розвитку сільського туризму у Закарпатті,
серед яких природні дестинації, активний туризм, гастро-туризм, лікувально-оздоровчий туризм,
історично-пізнавальний туризм, екоферми та сільські господарства, МІСЕ-туризм.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ: РІВЕНЬ ДЕРЖАВИ, РЕГІОНУ, ГРОМАДИ

2025-05-07T08:55:56+03:00

У статті узагальнено та систематизовано сучасні механізми та інструментарій проведення
структурної економічної політики з урахуванням її реалізації на трьох взаємопов’язаних рівнях –
державному, регіональному та рівні територіальних громад з наголосом на окремих інструментах, що
притаманні для Закарпатської області. Зазначено, що трьохрівневий підхід забезпечує інтеграцію
стратегічних цілей держави і локальних потреб регіонів і громад, створюючи умови для сталого
економічного розвитку і післявоєнного відновлення країни. Виділено інструменти підтримки бізнесу та
структурних змін в економіці, серед яких вказано на важливості кредитно-фінансового забезпечення,
грантових програм, стимулювання несировинного експорту, розвитку індустріальних парків